Звернення парламентаріїв і представників громадських організацій Литви з приводу будівництва білоруської АЕС направлено до Європарламенту.

Ряд депутатів сейму Литви та представники громадських організацій цієї країни направили до Європарламенту звернення з приводу планів будівництва білоруської АЕС поблизу спільного кордону двох держав. Воно було прийняте за підсумками громадських слухань, що пройшли 2 березня у Вільнюському державному університеті стосовно оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) білоруської АЕС.

Ще вранці цього дня студенти та активісти литовських громадських екологічних організацій, одягнені в захисні костюми та протигази, розповсюджували на вулицях Вільнюса листівки з закликом «Зупинити небезпечний проект білоруської АЕС». Цього ж дня Литовське інформаційне агентство ELTA організувало прес-конференцію за участю білоруських експертів громадської екологічної експертизи АЕС Ірини Сухий, Георгія Лепін та Андрія Ожаровского, депутата сейму Литви Гінтараса Сонгайли і голови екологічного товариства «Атгайя» Саулюс Пікшріса. Білоруські експерти надали литовської громадськості свої критичні зауваження ОВНС та попередній висновок ГЕЕ.

Слухання проходили в напруженій атмосфері – спочатку через відсутність належного перекладу на литовську мову, оскільки білоруська офіційна делегація привезла перекладачку, не що спеціалізується на технічній лексиці. Потім аудиторія обурилася відсутністю відповідей на ті питання, які цікавлять литовців і пов’язані з впливом планованої АЕС на навколишнє середовище і жителів країни. Литовські активісти розтягнули в залі слухань банер з написом литовською мовою «Ні білоруській АЕС!». Люди також обурилися відсутністю попередньої інформації про слухання.

Литовські учасники слухань, серед яких були депутати сейму та представниками громадських організацій, проголосували за спільне звернення до Європарламенту, де закликали дати негативну оцінку минулим слуханням, і заявили, що зроблять все можливе, щоб цей звіт про ОВНС білоруської АЕС не був схвалений литовською стороною. 3 березня заступник голови комісії з розвитку Вільнюської міської ради Раса Навіцкене направила це звернення до Європарламенту.

Заступник Голови Партії Зелених України Павло Хазан, коментуючи ситуацію, щодо планів будівництва білоруської АЕС зазначив: «Українські Зелені виступають категорично проти будівництва нового вкрай небезпечного об’єкту. Білорусь – одна із країн, що більше всього постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи. Наша принципова позиція це – орієнтація на забезпечення енергетичних потреб за рахунок раціонального енерговикористання і енергозбереження, припинення нарощування потужностей атомних електростанцій; відмову від будівництва нових АЕС, диверсифікацію джерел постачання енергоносіїв. Білорусь має великий досвід впровадження відновлювальних джерел енергії, зокрема вітростанцій. Я сподіваюсь, що на найближчому засіданні Зеленої Партії Європи буде піднято це питання і вважаю, що спільними зусиллями Зелених всієї Європи ми зможемо зупинити будівництво білоруської АЕС».

Мы решили провести опыты на картофеле. Отдельно от основного поля (на фото на дальнем плане) мы посадили три ряда по три куста экспериментального поля. Землю перед посадкой не перекапывали, лунки делали бензобуром, но их можно просто выкапывать лопатой в некопанной почве.

В каждом ряду сделали три лунки, каждая больше другой (33%, 66%, 100%). Это для проверки влияния объема лунки на урожайность картофеля.

На фото слева виден результат по развитию ботвы. Ряд слева – в них при посадке клубни засыпали землей из лунки. Ряд посередине – в них засыпали компост из мякины. Ряд справа – также с компостом из мякины, плюс несколько раз за сезон ряд пролили биопрепаратом «Сияние«.

Разница по ботве была очень существенна, посмотрим, что будет по клубням.

Второй результат заметили случайно. Подошли к экспериментальному участку и заметили на кустах нашествие личинок колорадского жука. Была объявлена общая тревога и к картофелю были стянуты все силы для сбора вредителей в банки.

При экспертизе ущерба была установлено: на основном поле колорадского жука не было совершенно (клубни были посажены в компост из мякины, два раза за лето кусты пролили водой с добавлением «Сияния»). На экспериментальном поле колорадский жук был только на кустах в ряду, лунки которого при посадке были засыпаны землей. То есть жук не поражал те растения, в лунки которых был добавлен компост. На трех сотках картофеля жук был только на трех кустах, выращиваемых без органики, на обычной почве.

Точно такой же результат был и у соседей. Они всегда собирали мизерный урожай картофеля, так как садили в обычную почву, органику в лунки не добавляли. В этом сезоне для смеха пять кустов посадили в лунки с добавлением компоста. Колорадский жук был у них на всем поле, кроме этих пяти кустов.

Радостно дожили до сбора урожая. Наибольший урожай на экспериментальном поле собрали в ряду с компостом и поливом биопрепаратом «Сияние» (на фото нет, тк. вспомогательный персонал утащил клубни без разрешения до съемок).

На фото внизу вы видите три могучие кучки картофеля. Их собрали в ряду, в котором в лунки добавляли землю. Меньше всего клубне в самой мелкой лунке. В средней больше, в самой большой получилось меньше – возможно сказались особенности посадочного клубня. Соседи собрали точно такой же урожай, как у нас был в этом ряду.

Верхний ряд клубней был выкопан из лунок с добавлением компоста. Видно, что чем больше размер лунки, тем больше в ней клубней.

Вывод – почву под картофель можно не копать, лунки делать как можно больших размеров, при посадке в лунки добавлять органику (компост).

Січень, за даними Держкомстату, продемонстрував найістотніший у річному обчисленні стрибок інфляції. Найбільше (майже на 15%) подорожчали цукор та овочі.

Майже на 10% – сири, молоко (через низьку закупівельну ціну селяни вважають за краще здавати корів на м’ясо), кисломолочна продукція і масло.

Тимошенко обіцяла цукор по 7 грн, а він зараз коштує 12-13 грн. В Україні повністю ліквідована цукрова галузь – тепер одна надія на бразильський імпорт.

Вершкового масла українського виробництва вже не існує в природі — ми віднедавна закуповуємо його в Білорусі (а тут лише фасуємо) і повністю залежимо від зовнішніх цін. А ще кілька років тому в Україні була протилежна ситуація. Так само, як і з цукром.

Подорожчала й картопля. Цей «стратегічний» овоч, виявляється, тепер – страшний дефіцит. Саме тому в Україну вже везуть картоплю… з Африки, бо наша погнила на овочевих базах.

Не долго я радовался тому, что наконец-то и в моем захолустье появился человеческий интернет – появилась вышка People.net и новые Jet модемы, поддерживающие до 3.1 Мбит.

Такую скорость действительно можно получить, но примерно на 1 час в сутки. Все остальное время – либо вообще не возможно соединиться, либо работа со скоростью 64-128к в лучшем случае…

Абонплата в размере 650 гривен за 2 месяца заплачена. Считать ее платой за доверчивость?

«Мы из будущего-2» украинским Минкультом не рекомендован. Основная причина -  УПА показано в идеологически-неправильном свете. Разумеется, в исторический период, когда Бандера и предатель Мазепа – герои, это недопустимо. Может с новым президентом что-то изменится и мы вернемся к непредвзятом толкованию истории?

Фильм — о том, как современные ребята оказались в гуще грозных событий 1944 года, побывав в плену УПА, Советской армии и избежав гибели от рук фашистов. Двое из них знакомы нам по первой части картины — Череп и Борман, двое других — молодые украинцы Таран (Алексей Барабаш, «Свадьба») и Серый (Дмитрий Ступка). В настоящем украинцы ведут себя как националисты и к русским относятся настороженно. Но 44 год все меняет. Двум украинским парням из будущего «уписты» предлагают расстрелять мирных жителей, которых согнали в яму (туда же кинули и Черепа с Борманом). Но Таран и Серый отказываются, и все четверо совершают побег. А к финалу картины уже есть спаянная команда братьев-славян. Но украинский зритель, судя по всему, так ее и не увидит. Отдел Госрегулирования киновидеопроката Минкульта, выдающий прокатные удостоверения, вынес картине приговор. «Около месяца назад наши эксперты просмотрели фильм и не рекомендовали его к показу на территории Украины, — рассказала нам начальник этого отдела Лидия Клименко.

Европарламент попросил Януковича отобрать у Бандеры Героя

Европарламент принял 25 февраля резолюцию, в которой выразил сожаление по поводу присвоения звания «герой Украины» Степану Бандере, сообщает «Корреспондент.Net». По мнению депутатов, лидер Организации украинских националистов «сотрудничал с нацистским режимом».

Кроме того, Европарламент призвал нового президента Украины Виктора Януковича найти возможность отменить решение Виктора Ющенко, который и присвоил Бандере героя. «Надеемся в этом контексте, что новое украинское руководство пересмотрит это решение, и будет придерживаться европейских ценностей», – отметили авторы резолюции.

Ранее сообщалось, что решение о присвоении лидеру ОУН почетного звания опротестовали польские и российские власти, а также ряд международных еврейских организаций. Кроме того, несколько областных и городских советов Украины попросили Януковича лишить Бандеру звания героя. Ющенко посмертно наградил Бандеру 22 января 2010 года.